Консультації

Чи зберігається поділ на групи при вивченні української мови у ІІ семестрі 2018/2019 навчального року, якщо в І семестрі класи ділилися (наповнюваність класів – 28 чоловік і більше)?
Щодо поділу класів на групи при вивченні окремих предметів
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Порядок) при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах для посилення індивідуальної роботи з учнями запроваджено поділ класів на групи.
Згідно з Порядком поділ здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу за умови, що гранично допустиме навчальне навантаження на учня не перевищуватиме загальну кількість годин, передбачених навчальним планом для даного класу з урахуванням поділу.
Відповідно до Порядку дозволяється здійснювати поділ класів на групи при вивчення української мови як предмета у закладах загальної середньої освіти тоді, коли кількість учнів у класі є більшою 27.
Отже, в класах із наповнюваністю 28 учнів і більше дозволяється здійснювати поділ на групи.
 
Щодо можливості збереження поділу у ІІ семестрі 2018/2019 навчального року
У той же час звертаємо увагу, що оплата праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, у тому числі й на поділ класів на групи при вивченні окремих предметів, здійснюється відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України за кошти освітньої субвенції. Згідно з листом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 року № 07010-07-21/24561 органи місцевого самоврядування мають забезпечити оптимізацію існуючої мережі бюджетних установ та упорядкувати структуру штатної чисельної працівників у межах встановлених асигнувань на оплату праці. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Вашому місцевому бюджету визначено певний обсяг освітньої субвенції, що по суті, є встановленим обсягом асигнувань на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Засновники закладів освіти (органи місцевого самоврядування) відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 66 Закону України «Про освіту» мають планувати та забезпечувати розвиток мережі закладів загальної середньої освіти. Оскільки ІІ семестр 2018/2019 навчального року календарно перебуває у новому бюджетному періоді, засновник має забезпечити функціонування такої мережі, яка буде забезпечена визначеними на неї видатками. Допускаємо, що у 2019 році доведений обсяг освітньої субвенції із державного бюджету Вашому місцевому бюджету є недостатнім. У такому разі засновник Вашого закладу освіти може прийняти рішення щодо оптимізації мережі класів з метою економії коштів освітньої субвенції та забезпечення обовʼязкових виплат педагогічним працівникам до кінця 2019 бюджетного року (тобто у ІІ семестрі 2018/2019 навчального року, у відпускний період та у І семестрі 2019/2010 навчального року). Таким чином, поділ класів на групи при вивченні української мови може не бути збереженим. Це, звісно, призведе до зменшення педагогічного навантаження вчителя.
У той же час відповідно до п. 76 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі ‒ Інструкції), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 14.04.1993 року № 102, учителям, викладачам та іншим педагогічним працівникам, у яких з незалежних від них причин протягом навчального року навантаження зменшується порівняно з навантаженням, встановленим їм при тарифікації (станом на 5 вересня 2018 року), до кінця навчального року виплачується з дотриманням Кодексу законів про працю. До таких причин, зокрема, можна віднести злиття груп при вивченні української мови.
Аналітичний центр АМУ
Чи може заступник голови ОТГ, який здійснює викладання уроків при погодинній оплаті в школі, отримувати доплату за завідування кабінетом?
Щодо можливості посадової особи органу місцевого самоврядування працювати за сумісництвом у школі
Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на  умовах  трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. При цьому відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.
Переліком робіт, які не є сумісництвом (додається до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, що затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.93 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій») передбачено, що всі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом. Зокрема пунктом 3 вищезазначеного Переліку зазначена педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше як 240 годин на рік.
При цьому звертаємо увагу на те, що згідно з абзацом другим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» відповідно до оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.
Отже, заступник голови ОТГ може працювати в школі за сумісництвом, якщо його рівень кваліфікації відповідає нормам статті 58 Закону України «Про освіту».
Щодо правового підґрунтя встановлення суміснику доплати за завідуванням навчальним кабінетом
Згідно з частиною першої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» до педагогічного навантаження належать навчальні години, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності, до яких, зокрема належить завідування навчальним кабінетом. За цей вид педагогічної діяльності встановлюється доплата у розмірі 10-15% у співвідношенні до тарифної ставки. При цьому відповідно до абзацу другого п. 41 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі ‒ Інструкції), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 14.04.1993 року №102, конкретний розмір доплати встановлюється керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом.
Фактично завідування навчальним кабінетом належить до педагогічного навантаження особи, яка працює за сумісництвом. Якщо ця особа виконує обовʼязки із завідування навчальним кабінетом, то їй може встановлюватись доплата за завідування, розмір якої визначає керівник закладу освіти.
Отже, працівники, які працюють за сумісництвом, нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату праці відповідно до чинного законодавства.

Аналітичний центр АМУ

 

Чи можуть бути у відділі освіти ОТГ методисти, чи тільки повинні бути спеціалісти (держслужбовці)? А при виконкомі селищної ради можуть бути методисти, які забезпечують методичний супровід закладів освіти селищної ради?

Щодо компетенції селищної ради

Відповідно до пунктів 3 та 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції селищної ради належить утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; а також затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Згідно з статтею 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в органах місцевого самоврядування працюють не державні службовці, а посадові особи місцевого самоврядування. Таким чином, селищна рада визначає структуру своїх виконавчих органів, а також кількість посадових осіб місцевого самоврядування та інших працівників.

Щодо посад методистів, які забезпечують методичний супровід закладів освіти селищної ради

Методична служба може бути створена як підрозділ органу управління освітою (практика діяльності переважної частини органів місцевого самоврядування в Україні) або відповідно до пункту 1.6. розділу першого Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) (далі ‒ Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 року № 1119, як окрема юридична особа. При цьому її штатний розпис також затверджується селищною радою.

Варто зазначити, що під час прийняття рішення про кількість штатних працівників методичної служби слід користуватись частинами третьою й четвертою Положення, де зазначено основні напрями та завдання її діяльності, вимоги до кадрового наповнення, та врахувати кількість розташованих на території адміністративної одиниці навчальних закладів, педагогів у них. Рішення щодо кількості працівників методичної служби приймає виключно селищна рада, оскільки вона є засновником, а оплата праці працівників методичної служби здійснюється за кошти місцевого бюджету.

Окрім того, посади завідувача навчально-методичної, науково-методичної та методичної установи, методистів належать до посад педагогічних працівників відповідно до абзаців першого та третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.

Аналітичний центр АМУ

У школі І-ІІІ ступенів є класи, у яких навчається менше 5-ти дітей, а саме, 8 кл. - 3 дитини; 10 кл. – 1 дитина; 11 кл. - 1 дитина. Чи є порушенням Бюджетного законодавства, що заробітна плата педагогам, які працюють у цих класах, виплачується за рахунок коштів місцевого бюджету? Перед початком навчального року проводилася робота з педагогічним колективом та батьками, щодо доцільності переведення дітей цих класів до сусідньої школи, в якій є повні вказані класи, але все марно. Дякую.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників, зокрема загальноосвітніх навчальних закладів усіх ступенів. Поряд із тим відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» надано дозвіл здійснювати протягом бюджетного періоду видатки закладів освіти, визначених у статті 103-2 Бюджетного кодексу України, одночасно з державного та місцевих бюджетів та/або одночасно з різних місцевих бюджетів. Отже, порушення бюджетного законодавства в описаній Вами ситуації відсутні.

Аналітичний центр АМУ

Доброго дня! Чи має орган місцевого самоврядування (не ОТГ) утримувати працівників дошкільних навчальних закладів (виплачувати їм заробітну плату), якщо місцева державна адміністрація (а саме районна рада) щорічно зменшує освітню субвенцію або взагалі її не надає?

Щодо цільового призначення освітньої субвенції

Відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах навчальних закладів:

1) загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів;

2) шкільні відділення навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад";

3) спеціалізовані школи (школи-інтернати), включаючи школи-інтернати з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; ліцеї (ліцеї-інтернати); гімназії (гімназії-інтернати); колегіуми (колегіуми-інтернати);

4) вечірні (змінні) школи;

5) загальноосвітні навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати; спеціальні загальноосвітні школи-інтернати; загальноосвітні навчальні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей та сімей патронатних вихователів);

6) спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;

7) професійно-технічні навчальні заклади державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;

8) вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.

Таким чином, кошти саме освітньої субвенції не можуть спрямовуватись на оплату праці працівників закладів дошкільної освіти.

Щодо джерел оплати праці працівників закладів дошкільної освіти

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на дошкільну освіту можуть здійснюватись з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Таким чином, обовʼязком Вашої районної ради є утримання закладів дошкільної освіти та здійснення оплати праці їх працівників. Недостатнє фінансування чи відсутність фінансування розглядаємо як порушення норм бюджетного законодавства.

Аналітичний центр АМУ

Хто визначає перелік занять та кількість годин для осіб із особливими освітніми потребами у сфері інклюзивної освіти?

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІV Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 року № 609, команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини з особливими освітніми потребами.

Згідно з листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18 травня 2012 року № 1/9-384  «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» для осіб з особливими освітніми потребами розробляється ІПР та індивідуальний навчальний план. При цьому індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо. Звертаємо увагу, що індивідуальний навчальний план та ІПР розробляються педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі, за участю батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та затверджується керівником навчального закладу.

При цьому відповідно до абзацу третього пункту 34 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року № 545, Інклюзивно-ресурсний центр може надавати рекомендації команді психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, психолого-педагогічної комісії спеціального закладу загальної середньої освіти щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми.

Отже, перелік додаткових занять та кількість годин на їх проведення розробляє команда психолого-педагогічного супроводу закладу загальної середньої чи дошкільної освіти, затверджує керівник закладу освіти. Представники Інклюзивно-ресурсного центру за необхідності залучаються закладом освіти до розроблення ІПР дитини з особливими освітніми потребами.

Аналітичний центр АМУ

У 2011 році проходила чергову атестацію. За рішенням комісії, відповідаю займаній посаді, відповідаю кваліфікації «спеціаліст вищої категорії», вчитель-методист. У 2014 році вийшла на пенсію за вислугу років і пропустила чергову атестацію у 2016 році. У 2018 році прийнята на посаду методиста відділу освіти міської ради. Як повинна бухгалтерія нараховувати зарплату і чи береться до уваги рішення атестаційної комісії 2011 року?
Згідно з частиною пʼятою статті 50 Закону України «Про освіту» Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. На сьогодні чинним є наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 06.10.2010 № 930 (далі ‒ Типове положення).
Відповідно до абзацу другого пункту 3.22. розділу ІІІ Типового положення за працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації  кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу. При цьому зауважуємо, що чергова атестація має відбутись не пізніше 2020 року (Ви маєте подати заяву на проходження чергової атестації до атестаційної комісії ІІ рівня з 20 вересня до 9 жовтня 2019 року).
Зважаючи на це, заробітна плата Вам має нараховуватись за 14 тарифним розрядом як спеціалісту вищої категорії відповідно до додатка 6 Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами).
Аналітичний центр АМУ
Маючи дві вищі педагогічні освіти вчителя музики та методиста виховної роботи, а також практичного психолога, працюю на посаді практичного психолога 23 роки, 0,5 ставки та довантажена 0,5 ставки соціального педагога в цьому ж навчальному закладі з 2011 року. У цьому ж році закінчила Рівненський інститут ВМУ РЛ «Україна» за спеціальністю «соціальна робота». Пройшла курси підвищення кваліфікації соціальних педагогів у 2017 році в інституті підвищення кваліфікації. Чи маю право атестуватися як соціальний педагог на підвищення кваліфікаційної категорії?
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про освіту» атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, визначено обовʼязковість та черговість проходження атестації педагогічними працівниками. Згідно з частиною пʼятою статті 50 Закону України «Про освіту» Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. На сьогодні чинним є наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 06.10.2010 № 930 (далі ‒ Типове положення).
Відповідно до абзацу другого пункту 3.23. розділу ІІІ Типового положення при суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.
Умови проходження атестації передбачені пунктом 3.16. розділу ІІІ Типового положення: наявність освіти, що відповідає вимогам; виконання обовʼязків у повному обсязі та проходження підвищення кваліфікації. Зважаючи на це, Вас мають обовʼязково атестувати у терміни, визначені чинним законодавством.
Аналітичний центр АМУ
Питання щодо тривалості основної відпустки методиста відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді і спорту, культури, туризму та соціального захисту населення в громаді. По факту – методиста відділу освіти.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про відпустки» керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам (далі ‒ Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346, керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Отже, відповідно до додатка до Порядку тривалість щорічної основної відпустки для методистів навчально-методичних (методичних) кабінетів (центрів) складає 42 календарні дні.

Аналітичний центр АМУ

Директор закладу освіти відмовив заступнику директора, який є тренером Нової української школи, у наданні відпустки в рахунок основної щорічної на період тренувань, мотивуючи це тим, що можна лише за власний рахунок. Чи правомірні дії директора, та чим це передбачено?

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про відпустки» керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України. Чинний Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам (далі ‒ Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.1997 № 346.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Згідно з додатком до Порядку до визначеної категорії осіб належить посада заступника директора з навчально-виховної роботи закладу загальної середньої освіти.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку основна щорічна відпустка може надаватись протягом навчального року лише у разі необхідності санаторно-курортного лікування.

Згідно з пунктом 4 Порядку перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки». Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, ‒ в інший канікулярний період.

Отже, керівник закладу загальної середньої освіти діяв у межах чинного законодавства.

У той же час звертаємо увагу, що згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі виконання працівником державних або громадських обовʼязків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати. Тобто, якщо у заступника директора закладу загальної середньої освіти на період діяльності тренером Нової української школи був наказ засновника (органу управління освітою), яким на нього покладався обовʼязок забезпечити проведення тренувань педагогічних працівників зі збереженням заробітної плати, перенесення основної щорічної відпустки було можливим. При цьому зауважуємо, що у засновника теж мала б бути правова підстава для підготовки такого наказу (відповідний наказ Міністерства освіти і науки України та/або відповідний наказ органу управління освітою обласного департаменту). За умови відсутності таких документів керівник закладу загальної середньої освіти не мав правових підстав надати основну щорічну відпустку заступнику директора під час навчального року.

Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)