Консультації

Доброго ранку! Потребуємо Вашого роз'яснення. 31.03.2020 року в управлінні освіти проведено в онлайн режимі засідання атестаційної комісії педагогічних працівників, за результатами якого підвищено кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам. Чи можна застосовувати підвищення посадових окладів при оплаті дистанційної роботи під час карантину за тарифікацією або ми повинні дочекатися завершення карантину. Дуже дякуємо.
Відповідно до пункту 6.1. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року № 930, у разі прийняття атестаційною комісією позитивного рішення керівник закладу або органу управління освітою протягом п'яти днів після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань. Наказ у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (з дня прийняття відповідного рішення атестаційною комісією).
Згідно з частиною другою статті 60 Кодексу законів про працю України на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. При цьому відповідно до частини дев’ятої статті 60 Кодексу законів про працю України застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників. Таким чином, норми Типового положення про атестацію педагогічних працівників мають виконуватись.
Зважаючи на це, на підставі наказу мають бути застосовані підвищені посадові оклади педагогічних працівників із 31.03.2020 року.
Аналітичний центр АМУ

 

 

Узагальненні питання від громад Хмельницької області: 1. Чи може бути уповноваженим органом управління окрема юридична особа, неприбуткова установа, створена та підзвітна виконавчому комітету та міській раді (наприклад, Фонд комунального майна міста Нетішина)? 2. Чи може уповноважений орган управління одночасно бути наділений функціями представницького органу місцевого самоврядування? Тобто, чи може міська рада делегувати повноваження іншій юридичній особі? 3. Якщо уповноважений орган управління, який є одночасно орендодавцем, здаватиме в оренду майно, чи потрібно погоджувати це з кимось «вище»? 4. Чи може бути орендарем фізична особа не підприємець? 5. Яка база даних має висвітлюватися у вільному доступі? Чи потрібно закупляти спеціальну програму для такого? Чи це все у довільній формі на сайті орендодавця тощо? 6. Чи є підставою для відмови у включенні до переліків майна така підстава як «необхідне для власних потреб»? 7. Коли затвердять новий типовий/примірний договір оренди? Як діяти, допоки він не затверджений? 8. Чи вичерпний перелік підстав для відмови в продовженні договору оренди, передбачений ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»? 9. Чи обов’язково на місцевому рівні затверджувати Порядок передачі в оренду комунального майна? 10. Як на практиці реалізовується одностороннє припинення договору оренди (п.4 ст.24 Закону)? 11. Яким чином орендодавець буде передавати для балансоутримувача заяву від потенційного орендаря, яка подається через електронну торгову систему? 12. Як діяти орендодавцю, якщо балансоутримувач майна відмовляється проводити переоцінку майна, посилаючись на відсутність запланованих коштів? 13. Чи вважаються чинними діючі договори оренди на гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, якщо відповідно до вищевказаного закону гідротехнічні захисні споруди не можуть бути об’єктами оренди? 14. Яка процедура передачі майна в оренду, яке є власністю органів місцевого самоврядування (ОТГ, селищних та сільських рад)? 15. Чи потрібно затверджувати рішенням сесії селищної ради положення про оренду майна та порядок передачі його в оренду? 16. Хто формує переліки комунального майна та кому подають заяви на оренду (голові, на сесію чи іншим визначеним особам) і хто приймає рішення (голова одноосібно чи створювати відповідну комісію?) і чи є зразок таких переліків?
1. Уповноваженим органом управління є особа, до сфери управління якого належить балансоутримувач, та який за статутом балансоутримувача має погоджувати розпорядження майном, що є на балансі балансоутримувача (наприклад, комунального підприємства).
На практиці може виникнути ситуація, коли на неприбуткову установу, створену та підзвітну виконавчому комітету та міській раді, можуть бути покладені функції здійснювати управління балансоутримувачами.
2. На практиці може виникнути ситуація, в якій представницький орган місцевого самоврядування одночасно буде наділений функціями уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.
3. Якщо уповноважений орган управління одночасно є орендодавцем, то погоджувати передачу в оренду майна необхідно погоджувати з кимось «вище», якщо це прямо передбачено Законом. Наприклад, майно можна передати в оренду без аукціону тільки за погодженням представницького органу місцевого самоврядування.
4. Орендарем може бути фізична особа не підприємець.
5. До 01.10.2020 року орендодавці мають розмістити у себе на сайті переліки першого та другого типу. Переліки можуть бути викладені в Excel-таблицях або у будь-якій іншій формі, але в обсязі та з інформацією, передбачених Порядком. Після 01.10.2020 року всі переліки майна будуть перенесені в електронну торгову систему (далі - ЕТС) та будуть відображені в одній базі даних.
6. Так, відповідно до ст. 7 Закону, до підстав відмови у включення майна до переліків належать обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача.
7. Проект примірного договору оренди державного майна опублікований ФДМУ та наразі погоджується ЦОВВ. Як тільки будуть отримані всі погодження, проект буде наданий на Кабінет Міністрів України для затвердження.
8. Перелік підстав для відмови в продовженні договору оренди, передбачений ст.19 Закону вичерпний, але деталізований Порядком. Зокрема, якщо орендар не відповідає вимогам, встановленим статтею 4 Закону, договір не можу бути продовжений.
9. Затверджувати Порядок передачі в оренду комунального майна на місцевому рівні необов’язково.
10. На практиці місцеві ради приймають рішення, якими розривають такі договори в односторонньому порядку, або визнають їх припиненими в односторонньому порядку. Орендарі іноді звертаються до суду щодо оскарження таких дій, але є позитивна практика судів на користь орендодавців.
11. До 01.10.2020 року заява потенційного орендаря буде подаватися орендодавцю в паперовому вигляді. Орендодавець, в свою чергу, перенаправить її на балансоутримувача.
З 01.10.2020 року потенційні орендарі будуть подавати орендодавцю заяви через особисті кабінети в ЕТС. Орендодавець буде її роздруковувати та надсилати балансоутримувачу.
У разі виникнення технічної можливості в ЕТС, орендодавцю достатньо буде натиснути кнопку про перенаправлення заяви на балансоутримувача без її роздрукування. Для цього необхідно буде, щоб балансоутримувачі також були зареєстровані в ЕТС.
12. В такому разі, майно не буде передане в оренду.
13. Діючі договори оренди є чинними та діють до закінчення строку їх дії. У разі внесення змін до Закону щодо можливості передачі в оренду гідротехнічних споруд, орендарі зможуть продовжити такі договори.
14. Процедура передачі в оренду комунального майна детально розібрана на презентації (тут).
15. Місцевим порядком ОМС можуть врегулювати особливості оренди, які не суперечитимуть Закону та Порядку. Але якщо місцевий порядок не буде прийнятий, то ОМС можуть користуватися Законом і Порядком передачі в оренду державного та комунального майна.
16. Переліки першого та другого типу формуються шляхом їх наповнення об’єктами після прийняття рішення про включення певного об’єкта до Переліку. Тобто переліки наповнюються поступово. Прийняти рішення про включення певного об’єкту до Переліку другого типу може тільки рада.
Рішення про включення певного об’єкту до Переліку першого типу буде приймати орендодавець (орган, уповноважений органом місцевого самоврядування, або балансоутримувач – якщо здає в оренду менше 400 кв.м.).
Заява про включення об’єкту до переліку першого чи другого типу буде подаватися орендодавцю.

 

Сєвєродонецька міська рада Луганської області просить надати наступні роз’яснення: 1. Який алгоритм дій, порядок перевірки потенційних орендарів, зазначених у п.4 ст.4 Закону №157? Хто перевіряє і несе відповідальність за достовірність наданих даних орендарем щодо обмежень (не застосовуються санкції, не є бенефіціаром і інше..)? 2. Яким чином до 01.10.2020 здійснювати процедуру надання в оренду комунального майна? Чи можливо її здійснювати за «старим» порядком, який затверджений рішенням ради? 3. Що робити з чинними договорами оренди, термін дії яких закінчується до 01.10.2020? Чи можна їх продовжувати додатковою угодою? 4. Комісія з оскарження є єдиною в Україні? Чи при місцевих радах повинна створюватись власна? 5. Яким чином об’єкт комунального майна можна зняти з торгів? Якщо тільки за рішенням ради, то через тривалість прийняття рішення (оприлюднення 20 днів до проведення сесії ЗУ «Про доступ до публічної інформації»), це дуже складно. 6. Відповідно до п.2 ст.9 Закону 157 забороняється передавати державне та комунальне майно в безоплатне користування або позичку. Відповідно до ст.20 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» центральні та місцеві органи влади, ОМС, у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити, а також безоплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Що робити з розміщенням організацій ветеранів?
1. Орендодавець перевіряє переможця аукціону на відповідність його п. 4 ст. 4 Закону після проведення аукціону та несе за це відповідальність.
Наприклад, орендодавець може перевірити чи застосовані щодо переможця санкції за рішеннями РНБУ, що введені в дію Указом Президента України. Зокрема, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0007525-18.
Бенефіціарних власників переможця можна перевірити за допомогою сервісу Youcontrol, який інтегрований в ЕТС.
Також, орендодавець може використовувати інші відкриті засоби для перевірки переможця на відповідність ст. 4 Закону.
2. Проведення аукціону (опублікування оголошення про проведення аукціону, проведення аукціону, формування протоколу і підписання договору) вже технічно можливе з 01.02.2020 року. Тобто, станом на сьогодні орендодавці мають технічну можливість заводити лоти (публікувати оголошення про проведення аукціону) в систему та проводити аукціони. Проте, Порядок передачі в оренду державного та комунального майна має встановити правила заведення лотів в систему, зокрема визначення стартової орендної плати, гарантійного внеску тощо. Тому, для опублікування перших оголошень про проведення аукціонів в ЕТС необхідно дочекатися набрання чинності Порядком. Передача в оренду комунального майна за «старим» порядком забороняється.
3. Чинні договори оренди, строк дії яких закінчуватиметься до моменту набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про перелік підприємств, що надають соціально важливі послуги, продовжуються за правилами, що діяли до набрання чинності новим Законом. Після набрання чинності зазначеного рішенням КМУ, продовження договорів оренди буде здійснюватися на аукціоні, за результатами якого, якщо чинний орендар погодиться сплачувати орендну плату, визначену аукціоном, він підписуватиме додаткову угоду про продовження договору оренди майна.
4. Комісія з розгляду скарг та підготовки пропозицій щодо проведення аукціонів утворюється Мінекономіки. Місцеві ради не мають створювати власні комісії.
5. Орендодавець (орган, уповноважений органом місцевого самоврядування) відміняє електронний аукціон до дня його проведення у разі:
- скасування рішення про включення об’єкта оренди до Переліку першого типу;
- прийняття рішення про виключення майна з Переліку першого типу;
- зміни рішення про включення об’єкта оренди до Переліку відповідного типу, що тягне за собою необхідність відміни аукціону.
6.  Договори позички та безоплатного користування, укладені до набрання чинності Законом, зберігають свою чинність, але мають бути оприлюднені на офіційних веб-сайтах балансоутримувачів та уповноважених органів управління.
Проте, нові договори позички та безоплатного користування заборонено укладати щодо державного та комунального майна, відповідно до ст. 9 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”.
Сєвєродонецька міська рада Луганської області просить надати наступні роз’яснення: Чим керуватись при визначенні об’єктів нерухомості об’єктами інженерної інфраструктури? Чи можуть вони бути об’єктами оренди?
Розглянемо детальніше, чи можуть об'єкти інженерної інфраструктури бути нерухомістю (передаватись в оренду). Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений Законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Так, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.
 
Наказом Мінрегіону №186, який вступив в дію з 15.01.2019 року, затверджено у новій редакції Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, (далі - Інструкція). Пунктом 1 частини ІІ  «Об’єкти, що підлягають технічній інвентаризації» Інструкції визначено чіткий перелік об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації - системи  водопостачання  та водовідведення в цьому переліку відсутні – тобто, не можуть ідентифікуватись і окремо бути про інвентаризовані від головної речі, яка є нерухомим майном. В даному випадку, окрім труб водопроводу і водовідведення, – це насосна станція, колодязі з пожарними гідрантами, колектори для відводу стічних вод та інше майно.   Це ще раз доводить факт, що такі комунікації  є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, як це зазначалось вище.  Адже водопостачання  – це технологічний комплекс, що функціонує як єдиний комплекс споруд для видобування, очищення і подачі води певної якості споживачам, де окремо трубопроводи становлять частини цього комплексу і не підлягають державній реєстрації. Те ж саме стосується і водовідведення.
 
Додатково звертаємо увагу, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі – Правила). Пунктом 1.1. Правил визначено, що саме Правила визначають порядок користування систем централізованих мереж населених пунктів України.
На думку Асоціації міст України, мережі окремо від основного майна передаватись в оренду не можуть, оскільки вони не є об’єктом оренди (не є нерухомим майном). Втім, разом з "головною річчю", яка може індентифікуватись у Державному реєстрі речових прав - передача можлива.
У п. 14 Законопроєкту № 3279-д, прийнятого ВРУ 13.04.2020р, встановлено, що з моменту установлення карантину плата за користування майном підлягає зменшенню за вимогою наймача, але зазначена норма не поширюється на договори найму майна, що належить територіальній громаді. Право орендаря вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшиться, фактично передбачено ч. 4 ст. 762 ЦКУ. У взаємозв’язку права на зменшення орендної плати і права на звільнення від плати за користування майном, які передбачені однією нормою - частинами 4 і 6 ст. 762 ЦКУ, чи поширюється на договори найму комунального майна пункт 14 Закону України № 540-IX від 02.04.2020р щодо можливості звільнення наймача від плати за користування майном на період встановленого карантину відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ?
Так, звільнення можливе. В новій редакції (яка зявилась в інтернеті з 21 квітня 2020) пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, які змінено Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, в редакції Закону №533-ІХ від 13.04.2020, визначається:
« ..14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, … обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб..»
Тобто, за рішенням орендодавця органу місцевого самоврядування або органу, уповноваженого місцевою радою управляти майном, яке є у комунальній власності, орендар може бути звільнений від орендної плати на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає.
 
До міської ради звернувся орендар комунального майна (приватний заклад охорони здоров’я) щодо зменшення розміру орендної плати за використання майна (застосування нижчої орендної ставки, ніж передбачена Методикою для здійснення медичної практики) на період карантину, мотивуючи своє клопотання необхідністю сприяння закладам охорони здоров’я в умовах боротьби з коронавірусом. Зазначений орендар працює в звичайному режимі та використовує комунальне майно. Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019р встановлено, що не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених Порядком передачі майна в оренду. Прикінцеві та перехідні положення цього Закону передбачають регулювання за старим Законом від 10.04.1992р лише відносин щодо продовження договорів оренди. Чи поширюється норма п.5 ст. 16 Закону на договори оренди комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом? Чи має право рада та відповідно до яких норм законодавства прийняти рішення щодо зменшення розміру орендної плати за використання комунального майна?
Частиною 4 ст. 762 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) визначено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, коли можливість користування майном істотно зменшилася.
Крім цього, звертаємо увагу, що запропоновані зміни від 13 квітня 2020 року Законом України (реєстр.№3279-д) «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі – Закон),  абзацом 4 пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК зазначається, що вищевказана норма не поширюється на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
Разом з тим, підписано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX, який парламент ухвалив 30 березня 2020 року (далі – Закон №540).
Зазначений нормативний акт вносить зміни до Податкового, Митного і Цивільного кодексів, Кодексів законів про працю, про адміністративні правопорушення, до законів «Про зайнятість населення», «Про банківську діяльність»  та інших нормативних актів.
Опублікована редакція Закону №540 вказує, що Законом надано право органам місцевого самоврядування у 2020 році приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів на 2020 рік. (Офіційне роз’яснення Державної регуляторної служби України).
 
Таким чином, ураховуючи вище викладене, на думку Асоціації міст України, органи місцевого самоврядування не мають права вносити зміни одноосібно до договору оренди комунального майна в частині зменшення орендної плати.
Втім, ОМС має можливість переглянути свій регуляторний документ, шляхом внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів на 2020 рік в частині зменшення ставок.
 
Як оплачується заробітна плата сумісникам керівників гуртків закладу позашкільної освіти під час карантину?
Щодо оплати праці сумісників закладів позашкільної освіти
Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другого пункту 90 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 року № 102, керівникам гуртків (секцій, студій та інших форм гурткової роботи) в позашкільних закладах освіти, для яких робота в освітніх закладах не є основною, заробітна плата визначається виходячи з фактичної кількості годин занять з гуртківцями  та годинної ставки, визначеної шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на 76,2 години (середньомісячна норма годин на ставку).
 
Щодо оплати праці під час карантину
Відповідно до пункту 77 Інструкції, у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. При відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України. Згідно зі статтею 111 Кодексу законів про працю України «при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу)».
Аналітичний центр АМУ
 
Добрий день! Дайте, будь ласка, консультацію. Учитель англійської мови була у відпустці по вагітності та пологах. Відповідно 2 місяці оплачувалася заміна уроків іншому педагогічному працівнику. На сьогоднішній день є заява вчителя про надання їй відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-ох років. Як діяти керівнику закладу, якщо карантин, і навчання проходить дистанційно. Чи правильно буде, якщо після закінчення періоду карантину він протарифікує ці години на іншого педагогічного працівника. Бухгалтерія б'є на сполох, бо місцевий бюджет не поповнюється. Дякую.
Умови оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти регулюються Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі – Інструкції), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 року № 102.
Відповідно до пункту 77 Інструкції, у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. При відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України. Згідно зі статтею 111 Кодексу законів про працю України «при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу)».
Таким чином, оплата праці педагогічним працівникам за непротарифіковані години під час карантину не здійснюється.

Аналітичний центр АМУ

 

 

 

Добрий день! Потребуємо Вашого роз'яснення щодо роботи обслуговуючого персоналу закладів освіти. У закладах освіти є працівники, які є зовнішніми сумісниками, наприклад медична сестра, чи повинна вона виходити під час карантину на роботу, адже наразі діти відсутні, чи як варіант ми маємо її відправити у відпустку за власний рахунок (за її згодою) або перевести на простій з виплатою 2/3 від окладу. Одразу виникає запитання, чи потрібна згода працівника на перехід на простій, бо люди не мають бажання цього робити. 2. Технічні працівники закладів освіти, які є внутрішніми сумісниками, наприклад за основним місцем кухар 0,75 ставки, а за сумісництвом підсобний робітник 0,25 ставки. Отже, чи повинні технічні працівники та спеціалісти закладів освіти, які є зовнішніми та внутрішніми сумісниками (бюджетні установи) відпрацьовувати робочий час і які є варіанти оплати праці? Будемо вдячні за роз'яснення.
Відповідно до частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Згідно з частиною другою статті 60 Кодексу законів про працю України на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. При цьому відповідно до частини дев’ятої статті 60 Кодексу законів про працю України застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
Звертаємо увагу, що на дистанційну роботу можна перевести педагогічних працівників (вони можуть проводити дистанційно уроки, заняття, або ж виконувати іншу організаційно-педагогічну роботу), у той же час молодший обслуговуючий персонал та непедагогічні працівники не зможуть виконувати свої посадові обов’язки на дому, а тому їм варто оголосити простій.
Частиною першою статті 23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Зважаючи на це, трудові відносини зі своїми працівниками здійснює керівник закладу освіти. У Вашому випадку саме керівник закладу освіти має видати наказ про переведення педагогічних працівників на дистанційну роботу та у зв’язку з карантином оголошення простою для непедагогічних працівників.
Умови оплати праці педагогічних працівників закладів освіти регулюються Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі – Інструкції), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 року № 102. Відповідно до пункту 77 Інструкції, у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. Оскільки педагогічні працівники забезпечують дистанційну освіту учнів, здійснюють іншу організаційно-педагогічну роботу, за ними зберігається заробітна плата, встановлена при тарифікації, що розраховується як середня заробітна плата.
Усім іншими категоріям працівників закладів освіти, які не здійснюють організаційно-педагогічної роботи, не беруть участі в організації дистанційної освіти учнів, зберігається заробітна плата не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому непедагогічні працівники не повинні відпрацьовувати свій робочий час в умовах простою.
 
Аналітичний центр АМУ
 
Добрий день. Підкажіть, будь ласка, як на період карантину правильно нарахувати премії 20% за престижність учителям, якщо одні працюють багато (дистанційно), а ті, які працювали на групах подовженого дня, сидять вдома. Чи можна одним заплатити повністю 20%, а іншим наприклад 5%? Як правильно вчинити? Де це регулюється? Дякую.
Щодо оплати праці та трудових відносин у період карантину
Відповідно до частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Згідно з частиною другою статті 60 Кодексу законів про працю України на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. При цьому відповідно до частини дев’ятої статті 60 Кодексу законів про працю України застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
Умови оплати праці педагогічних працівників закладів освіти регулюються Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі – Інструкції), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 року № 102. Відповідно до пункту 77 Інструкції, у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. Оскільки педагогічні працівники забезпечують дистанційну освіту учнів, здійснюють іншу організаційно-педагогічну роботу, за ними зберігається заробітна плата, встановлена при тарифікації.
Усім іншими категоріям працівників закладів освіти, які не здійснюють організаційно-педагогічної роботи, не беруть участі в організації дистанційної освіти учнів, зберігається заробітна плата не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
 
Щодо виплат надбавок за престижність праці педагогічним працівникам
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників Кабінет Міністрів України установив надбавку в граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування.
При цьому розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.
Таким чином, питання встановлення надбавки та визначення її розміру кожному педагогічному працівнику регулюється наказом керівника закладу освіти.
Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)