Консультації

Керівник закладу загальної середньої освіти переводиться з безстрокового трудового договору на строковий договір(контракт) до 01.07 2020 року, пенсія за віком настає у вересні 2020 року договір має передбачати шестирічний термін чи 1 рік? Дякую.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» «набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, – на один рік) без проведення конкурсу.
У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору – звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону. З особою, яка отримує пенсію за віком, але стала переможцем конкурсу, контракт укладається строком на шість років (або на два роки, якщо ця особа обійматиме посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше). Досягнення пенсійного віку керівником закладу освіти, з яким укладено контракт на визначений строк, не є підставою дострокового припинення строку дії контракту.
Отже, виконуючи підпункт 1 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» Ви до 1 липня 2020 року маєте припинити безстроковий трудовий договір із керівником закладу та одночасно укласти з ним (за його згодою) трудовий договір строком на шість років. У вересні 2020 року цей працівник почне отримувати пенсію за віком і вже на цей час працюватиме за строковим трудовим договором, тому вносити зміни у цей договір не потрібно. Після завершення шестирічного віку керівник має право брати участь у конкурсі на посаду керівника цього закладу й, у разі перемоги, бути призначеним на ще один строк.

Аналітичний центр АМУ

 

Добрий день. Підкажіть, будь ласка, згідно з новим Законом «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року. Чи переводити на строковий трудовий договір педагога соціального?
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» «набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону».
Відповідно до абзацу третього Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада соціального педагога належить до посад педагогічних працівників.
Зважаючи на це, норма підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» стосується також і соціальних педагогів, які отримують пенсію за віком.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день! Підкажіть, будь ласка, маю педагогічну освіту, працюю в закладі загальної середньої освіти на 0,5 ставки секретаря і маю 6 годин інформатики. З 1 вересня 2020 р. мають збільшити навантаження секретаря до 1 ставки (40 год. на тиждень). За яких умов можна буде зберегти години викладання вчителем? Чи можна за сумісництвом працювати секретарем на повну ставку і скільки годин можливо мати навантаження вчителем?
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно. При цьому варто врахувати, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Переліком робіт, які не є сумісництвом (додається до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, що затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.93 №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій») передбачено, що всі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом. Зокрема, пунктом 3 вищезазначеного Переліку зазначена педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше як 240 годин на рік. Останнім абзацом пункту 12 Переліку установлено, що виконання робіт, зазначених у пунктах 2-7, допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.
Таким чином, Ви можете з дозволу керівника закладу освіти здійснювати викладацьку діяльність в основний робочий час в обсязі не більше 240 годин на рік із погодинною оплатою праці, або ж не більше 6,8 годин на тиждень.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день! Відповідно до нового Закону України «Про повну середню загальну освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, передбачається фінансова автономія шкіл. Питання: чи може шкільний заклад на договірних засадах вести бухгалтерський облік централізованою бухгалтерією? Заздалегідь дякую!
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти. При цьому обсяг автономії закладів освіти визначається цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти. Відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» право підписувати документи з питань освітньої, фінансово-господарської та іншої діяльності закладу належить саме керівнику закладу освіти. Питання фінансової автономії закладу освіти визначається статтею 59 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Зважаючи на це, саме керівник закладу освіти в межах автономії закладу освіти приймає рішення щодо механізму ведення бухгалтерського обліку в закладі. Крім того, у законодавстві відсутні заборони щодо здійснення бухгалтерського обліку закладу освіти на договірних засадах централізованою бухгалтерією.

Аналітичний центр АМУ

Вчитель біології з квітня 2018 по січень 2021 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 х років. Чи має вона право на виплату одноразової допомоги як вчитель, який має стаж на 01 січня менше 10 років? Дякую.
Щодо права на виплату зазначеній особі
Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 15 листопада 2019 року «Про виплату допомоги вчителям закладів загальної середньої освіти» передбачено у 2020 році виплату допомоги у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2020 року, вчителям закладів загальної середньої освіти, які мають стаж педагогічної роботи до 10 років.
На виконання зазначеної вище постанови Уряд постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року № 179 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» затвердив Порядок та умови надання цієї субвенції (далі ‒ Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку субвенція спрямовується на виплату допомоги вчителям закладів загальної середньої освіти з метою покращення їх соціального захисту. Згідно з абзацом третім пункту 3 Порядку «на отримання допомоги мають учителі, які станом на 1 січня 2020 року працювали на посаді вчителя та мали стаж педагогічної роботи до 10 років включно, а також мають педагогічне навантаження у 2020 році і продовжують обіймати посаду учителя під час виплати допомоги».
Оскільки зазначена Вами особа перебувала станом на 1 січня 2020 року у декретній відпустці та відповідно не мала педагогічного навантаження, виплати їй не були передбачені в Державному бюджеті України на 2020 рік.
Щодо виплат допомоги у 2020 році
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік»  553-IX від 13.04.2020 року у зв’язку із необхідністю вивільнення фінансового ресурсу Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, було внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Змінами до додатку 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», зокрема, скорочено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти на 1,553 млрд гривень. Отже, виплата допомоги у 2020 році зазначеним вище категоріям педагогічних працівників не здійснюватиметься.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день! Я працюю директором комунального закладу «Інноваційно-методичний центр». Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» до 01 вересня 2020 року органам місцевого самоврядування необхідно забезпечити створення центру професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних установ. У нашому місті відповідно до Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом МОН України від 08.12.2008 року № 1119, створено і працює комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр». Головна функція закладу – забезпечення професійного зростання педагогічних працівників. Прошу надати роз’яснення:1. Чи буде розроблено МОН України Положення про районний (міський) центр професійного розвитку педагогічних працівників? Якщо так, вкажіть, будь ласка, конкретні терміни затвердження зазначеного Положення. 2. Чи обов’язкова зміна назви закладу, який створює умови для професійного зростання педагогів, на назву «Центр професійного розвитку педагогічних працівників»? 3. Чи може бути подовжений термін для реорганізації науково-методичних установ у центри професійного розвитку педагогічних працівників у зв’язку з відсутністю нормативно-правової бази? 4. За які кошти будуть фінансуватися Центри професійного розвитку педагогічних працівників? До 01 вересня залишилося 3 місяці, і я повинна завчасно повідомити колег про реорганізацію закладу.
Асоціація міст України розглянула Ваш запит та інформує:
Щодо розроблення МОН Положення про Центр професійного розвитку педагогічних працівників
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 52 Закону України «Про повну загальну середню освіту» з метою забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників, здійснення їх науково-методичної підтримки у системі загальної середньої освіти функціонують центри професійного розвитку педагогічних працівників. Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників затверджує Кабінет Міністрів України. На виконання цієї норми в Міністерстві освіти і науки України наразі розробляється проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників». Найближчим часом воно має бути оприлюднене з метою громадського обговорення на офіційному сайті МОН. Терміни прийняття цього положення залежатимуть від результатів обговорення, швидкості погодження проєкту в центральних органах виконавчої влади, а також процедури розгляду акта на засіданні Уряду.
Щодо назви Центру професійного розвитку педагогічних працівників (далі – Центр)
Планується, що Центр буде юридичною особою, що утворюється та припиняється (реорганізовується, ліквідується) за рішенням рад (далі - засновники). Декілька засновників можуть прийняти спільне рішення про утворення Центру та укласти договір про спільну діяльність або засновницький договір у порядку, визначеному законодавством. Назва Центру у такому разі має відповідати назві, визначеній в абзаці другому частини третьої статті 52 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та положенні про Центр (у разі прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України).
 
Щодо продовження термінів реорганізації
Відповідно до пункту 5 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» до 1 вересня 2020 року органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям необхідно забезпечити створення районних, міських (районних у містах) центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах. Оскільки закон має вищу юридичну силу, а ймовірність внесення до нього змін найближчим часом досить низька, терміни реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів) не будуть продовжені.
Зважаючи на практику застосування трудового законодавства, рекомендуємо повідомити працівників про припинення трудового договору  не пізніше ніж за два місяці до прийняття рішення засновником про реорганізацію науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів) (але не пізніше 30 червня 2020 року). Таке повідомлення може відбуватися у будь-який зручний і доступний спосіб, у тому числі шляхом надсилання на адресу працівників рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Щодо джерел фінансування новостворених Центрів професійного розвитку педагогічних працівників
Фінансування Центру здійснюватиметься його засновником відповідно до законодавства.
Аналітичний центр АМУ
Працівник хоче взяти щорічну основну відпустку двома частинами: одну частину з понеділка по п’ятницю (5 днів) - до вихідних, а другу - після вихідних (знову з понеділка по п’ятницю), тобто викидає вихідні дні. Чи можливий такий варіант, чи потрібно працівнику на кожну частину відпустки писати окремо заяву або можна написати одну заяву на обидві частини? Чи можна тоді надати працівнику обидві частини відпустки одним наказом? Дякую
Щодо поділу відпустки на частини
Тривалість відпусток визначається Законом України «Про відпустки», іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Тому зазначений Вами у зверненні поділ відпустки є таким, що відповідає чинному законодавству за умови, що працівник візьме також основну безперервну її частину тривалістю не менше 14 календарних днів.
Щодо документального оформлення окремих частин відпустки
Законом України «Про відпустки» не встановлюються норми щодо обов’язковості написання окремих заяв працівником на кожну частину щорічної основної відпустки. Тому у зазначеному Вами випадку працівник може написати, як дві заяви на кожну окремо частину основної щорічної відпустки, так і в одній заяві вказати терміни, коли він хоче перебувати у відпустці.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до Закону «Про соціальні послуги» з місцевого бюджету здійснюються виплати компенсації фізичним особам за надання соціальних послуг. На виконання Закону Мінсоцполітики розроблено новий Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам ,які надають соціальні послуги, який на сьогодні знаходиться на погодженні. До затвердження ПКМУ нарахування та виплати цієї послуги призупинені. Нарахуванням займається УПСЗН райдержадміністрації, кошти надаюся з місцевих громад. Питання: чи має право громада розробити та прийняти Порядок використання коштів на призначення і виплату компенсації фізичним особам до прийняття нового Порядку КМУ? Чи може громада надати дозвіл УПСЗН райдержадміністрації на нарахування по старому Порядку? Який це має бути документ (рішення сесії, рішення виконкому, тощо)?
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про соціальній послуги» порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги, затверджує Кабінет Міністрів України. Якщо орган місцевого самоврядування затвердить власний Порядок, це вважатиметься не компенсацією, визначеною Законом, а місцевою програмою соціальної підтримки окремих категорій громадян.
 
Що ж стосується використання Порядку, затвердженого Урядовою постановою № 558, то на сьогодні він не відповідає чинним законам України. Його використання – це виключно відповідальність окремого органу влади.
 
Щодо надання права РДА призначати допомогу, то це, скоріш за все, повинно бути рішення сесії ради. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування відноситься до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради. Відповідно до статті 101 Бюджетного кодексу України місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах міжбюджетні трансферти. Тобто, питання передачі коштів між бюджетами приймається виключно місцевою радою. В той же час, рада може доручити розробити та затвердити відповідний порядок виконавчому комітету.
 
Хто на рівні територій повинен регулювати ціни і тарифи з надання платних медичних послуг населенню (не включених до переліку НСЗУ) і яким нормативним документом чи документами це визначається?

 

 

Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання цін (тарифів) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. №1548 (зі змінами). Змінами внесеними 27.02.2019 р. визначено, що повноваження, центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та  Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання  цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг не поширюються на тарифи, що встановлюються виконавчими органами сільських,  селищних, міських рад відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також на тарифи, що встановлюються для комунальних підприємств, які уклали договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я.

Згідно з п.12 Додатку до цієї постанови тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров'я регулюють (встановлюють) Рада міністрів Автономної  Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. А вартість платних послуг визначає сам лікувально-профілактичний заклад виходячи з тих витрат, які фактично він несе на надання відповідної послуги.

Отже, тарифи на платні медичні послуги, що надаються державними і комунальними закладами охорони здоров’я, визначаються та затверджуються наказом керівника лікувально-профілактичного закладу, який безпосередньо надає такі послуги відповідно до розрахунку усіх витрат, які пов’язані з наданням платної медичної послуги. А потім Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації затверджують визначені тарифи, а також здійснюють їх регулювання шляхом установлення граничного розміру рентабельності.

Є випадки, коли тарифи на платні послуги затверджуються місцевими радами.

Звісно, головне технічне питання, — це якісне розроблення тарифів на медичні послуги, котрі мають бути економічно обґрунтованими й уніфікованими на всій території країни. Орієнтуватися можна на відповідну методику затверджену постановою Кабінету Міністрів від 27.12.2017 р. №1075. Вона визначає методологію та порядок обліку фактичних витрат, які здійснюють заклади охорони здоров’я і які враховують для встановлення єдиних тарифів на медичні послуги, що надаються за договорами про медичне обслуговування населення в межах програми державних гарантій. Такі витрати обліковуються на основі методу стандартного аналізу витрат шляхом їх покрокового розподілу «згори донизу».

Згідно з п.п. 1 п. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-V (далі — Закон № 5007) державне регулювання цін здійснюється Кабміном, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:

  • фіксованих цін;

— граничних цін;

— граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);

— граничних нормативів рентабельності;

— розміру постачальницької винагороди;

— розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів).

Вартість платних послуг визначає сам лікувально-профілактичний заклад виходячи з тих витрат, які фактично він несе на надання відповідної послуги.

Доброго вечора. Підкажіть, будь ласка, відповідь на таке запитання: директор школи прийнятий у 2017 році за строковим трудовим договором строком на 10 років. Закон України "Про повну загальну середню освіту" у Перехідних та прикінцевих положеннях передбачає: "До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу». Який алгоритм дій щодо звільнення та прийняття за строковим трудовим договором згідно з Законом цього директора школи?

Щодо норм Закону України «Про повну загальну середню освіту»

Міністерство освіти і науки України у листі від 08.04.2020 року № 1/9-201 надало детальне роз’яснення щодо дій засновника та керівника закладу освіти щодо трудових відносин на виконання норм Закону України «Про повну загальну середню освіту». У листі, зокрема, йдеться: Законом України «Про освіту» (частина друга статті 25) було визначено, що засновник закладу освіти або уповноважена ним особа «укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти», а також «розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти». Ця норма є загальною для всіх засновників усіх закладів освіти, якщо інше не зазначено в спеціальному законі. Таким чином, з 28 вересня 2017 року з УСІМА новими керівниками УСІХ закладів освіти всіх рівнів засновники мали вже укладати контракти.

Питання щодо укладання строкових трудових угод (контрактів) з керівниками закладів освіти, з якими були укладені безстрокові трудові угоди до набрання чинності Законом України «Про освіту», вирішувалося в кожному випадку окремо між засновником і керівником закладу освіти відповідно до законодавства.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, – на один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору – звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону». З особою, яка отримує пенсію за віком, але стала переможцем конкурсу, контракт укладається строком на шість років (або на два роки, якщо ця особа обійматиме посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше). Досягнення пенсійного віку керівником закладу освіти, з яким укладено контракт на визначений строк, не є підставою дострокового припинення строку дії контракту.

Усі описані вище МОН рекомендації стосуються переведення на строкові трудові угоди керівників закладів освіти, які працюють на безстрокових трудових угодах. У Вашому випадку з керівником закладу освіти вже укладено строковий трудовий договір. Спробуємо розібратись із ситуацією.

 

Щодо трудових відносин із керівником закладу освіти

Якщо строковий трудовий договір із керівником закладу освіти було укладено до 28 вересня 2017 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про освіту», то такий строковий трудовий договір є таким, що має юридичну силу, адже Закон не має зворотної дії. Таким чином, підстави для припинення строкового трудового договору з керівником закладу освіти у звязку з набуттям чинності Закону України «Про повну загальну середню освіту» відсутні.

У той же час, якщо строковий трудовий договір терміном на 10 років був укладений після набрання чинності Закону України «Про освіту», то засновник допустив порушення чинного законодавства. Адже відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» такий договір мав бути укладений із «керівником комунального закладу загальної середньої освіти, який призначається на посаду за результатами конкурсного відбору, строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії». Тому набуття чинності Закону України «Про повну загальну середню освіту» не мало б бути підставою для припинення такого строкового трудового договору.

Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)